Китайські свині: вирощування і годування

Китайські свині – досить незвичайний вид, з якого можна отримати дуже смачне сало. Тварини відрізняються не тільки цікавим зовнішнім виглядом, але і своєю плідністю.

В одному посліді буває до 16-20 поросят, а кожна самка може привести потомство двічі на рік. З цієї причини, розведення китайських свиней є вигідною справою.

Щоб отримати високу продуктивність, за свинками треба правильно доглядати і смачно їх годувати.

Свині породи Мейшан ростуть повільно, але дуже швидко нарощують жировий прошарок. Їм властиве раннє осалювання, при цьому м'ясо відрізняється високою якістю. Товщина жирового прошарку становить 2,5-3,5 см (у задній частині туші), а вихід сала – приблизно 67% від живої ваги. М'ясо дуже жирне, але смачне.

Переваги вирощування:

	міцний імунітет у свинок і підвищена стійкість до хвороб;
	невибагливість до догляду та годування;
	гарна плідність;
	лагідна вдача;
	легка переносимість спеки.

Китайські свині: особливості розведення

Порода Мейшан отримала назву відповідно до регіону, у якому її вивели (китайський округ Мейшань). Розведенням цих свинок для отримання сала займаються вже 400 років.

Відмінні риси породи:

	низький зріст (60-70 см);		короткі і товсті ноги;
	довгі висячі вуха;		складки на морді;
	обвисле черево;		маленька голова і коротке рило.
	темна шкіра, вкрита щетиною переважно чорного кольору;

Порода Мейшан відрізняється високою плідністю свиней. В одному посліді може бути 14-16 поросят, іноді – і 22. Незважаючи на велику їх кількість, самка в змозі вигодувати усіх.

Свиней можна парувати, коли самкам виповнилося 3 місяці, а самцям – 4. Проте для збільшення шансів на успішне виведення потомства злучку зазвичай проводять у 9-місячному віці.

Новонароджених особин слід уважно оглянути. Малюків з прямим хвостиком, який не скручується кільцем, і п'ятачком синього відтінку треба показати фахівцеві, оскільки вони можуть бути хворі.

Якщо у свинарнику знаходяться не тільки свиноматка з виводком, а й інші свині, самку з поросятами необхідно пересадити в окремий відсік. Брати малюків на руки треба обережно, щоб не торкатися боків. Ця частина у свинок дуже чутлива, і при натисканні на неї порося починає волати, а самка – дратуватися.

Свиноматка вигодовує усіх поросят з посліду, оскільки має 8-12 пар сосків. Коли настає час відлучати поросят від матері, чіпати малюків не варто. Краще пересадіть до окремої конструкції самку.

З переходом на новий режим харчування після відлучки поведінка поросят змінюється. Вони можуть сумувати і менше їсти. Боятися цього не треба – трохи терпіння і правильний догляд допоможуть повернути свинкам гарний настрій і апетит.